Я бачив Світ в тумані, тіні
Безумним смутком оповиті.
З шмаття туману хибно зшиті,
Що мов луна… та буркотіння.
Я бачив Світ, що розридався
Дощами мокрими на рани,
Що постарів, та знаєш, рано.
Йому у очі я вдивлявся.
Я бачив Світ… і очі,… де
У дивнім смутку візерунку
Облуда… вищого гатунку .
Не бачив Світ чомусь мене.
Я бачив Світ, де лиш обмани,
Де дивний осуд нами править
Де вже ніхто… ніщо… не славить.
Де правлять лиш одні тумани.
Де дивні дерева схилялись,
Каміння, з буркотіням, суне.
І де життя, то лиш парсуна,
Що намальоване зосталось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708746
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2016
автор: Dema