Пурпурові вітрила

Наші  діти  у  пошуках  щастя
За  тридев’ять  земель  подали́сь,
І  в  хатинці  старій  і  маленькій
Ми  з  тобою  удвох  зостали́сь.

Взимку  віхола  віє  нестерпно
І  заліплює  снігом  вікно.
Я  у  пічку  дрова  підкладаю,
Ну,  а  ти  вже  дрімаєш  давно.

Цілий  вечір  читала  ти  Гріна,
І,  як  в  юності,  сняться  тобі
Пурпурові  вітрила  і  море,
І  пінясто-зелений  прибій.

Ти  біжиш  босоніж  до  причалу,
Там  чекає  тебе  капітан.
І  пливеш  ти  вві  сні  в  бригантині
До  найкращих  своїх  сподівань.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: Володимир Бабієнко