Благаю,любий, забери, мене
Позбав усього, що руйнує -
Час контролює все земне
Кохання ж вічністю керує
А решта - як нікчемний фільм
Реальність-
у хвилинах насолоди,
тоді крихкий узор майбутнього
стає чітким
І поштовхи твої
несуть у вир свободи
Я зву тебе – прийди,
яким не бачила давно
Порви тенета й забобони
Ламай , круши – зі мною заодно!
Відкрий свідомості кордони.
Зміни моє життя -
Хоч на коротку мить
Благаю знов , хоча не звикла
Нехай нестерпно нерв бринить
Про рух вперед
завжди моя молитва
Несамовитий і безжальний
У пошуках новітніх переправ.
Ти відчував час вирішальний,
І кожний раз де йти ти знав
Непевний шлях – через кохання,
Жагу і пристрасть – до кінця?
Та ти ж казав , що лише той,
хто подолав вагання
дістане істини вінця
Я відчуваю, понесеш мене
у невідому путь...
а зараз...
в мої бездонні очі зазирни
Що бачиш там? – омріяну рішучість
З тобою полетіти від землі!
© Олена Зінченко 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708878
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2016
автор: Zinthenko Olena