Кажуть, що вночі всі кішки сірі,
Чорним байдуже на час і пору,
Бо вони виношують в собі грози.
Чорні кішки зорями блохасті
І твої в тобі думки читають
Поглядом замученого бога.
Місяць обійнявши тихим подихом,
Сплять. І бачать блідо-білі сни.
Сняться їм шляхи молочно-сиві.
Кішки, флегматичні сажотруси,
П'ють смолу людських розчарувань.
У мішку кіт - це не завжди горе...
P.S. Особливо чорний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708961
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 28.12.2016
автор: Оля Гаврилюк