Загуби від дому свого ключі
І на вулиці сам посиди вночі.
Хай від світла тебе сховають корчі
І дерева укриють, як прийдуть дощі.
А для тебе це своєрідний почин
Сиди на вулиці й мовчи.
Сиди на лавочці й мовчи.
Та й дечого себе навчи.
Як щось не так, то не кричи,
А тільки тихо прошепчи.
А краще просто уночі
Присядь на вулиці й мовчи.
Ти сядь на лавочку вночі
Ти сядь і просто помовчи.
І, може, музику включи
Так нікуди не спішачи,
Навіть не шукаючи ключі,
Посидь тут тихо і мовчи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709049
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.12.2016
автор: Чудна Пташина