Минуле вже ніхто не змінить.
Вода сплила із тих часів,
Та хто історію не цінить,
Того зміта вона, як віник,
Чи як худобу гонить в хлів.
Дажбога, Велеса, Сварога
Із пам'яті віків стирали -
Кретини вірують у Бога?
Попи підказують дорогу?
Та ні! Тим статки заробляли.
Богів багато — не заробиш.
Богів багато — не продать.
А от у лізинг взять одного…
І, бажано, щоб не старого -
То добре можна вторгувать.
Що нам із того часу-плину?
Попи усіх і досі вчать:
Давать «на Бога» десятину,
Ще — кесарю, як жебрачині -
Як дурням, мізки промивать.
Піп з посередництва між Богом
Отримує собі «на хліб»,
Держава — та гребе й без того
З малого, з бідного, з старого…
Гребе безбожно! Хто б не гріб?
Данину, що тепер податки,
Збира вона і раз, і два -
Чиновництво на власні статки
Без совісти і без оглядки -
Даремні осуд чи слова.
Варяжський слід веде й донині -
Держава приндиться, як хан.
Збира данину в Україні,
Сидить у кожного на спині,
Краде з усіх собі як пан.
Пан — то козел, що має роги,
Нещадний, жадібний, тупий
Терпіть його немає змоги,
В крові людській його дороги -
То змій — голодний і бридкий.
Він трьохголовий — «гілки влади»
Від нього тхне, як з бочки з гасом
Що нам історія порадить?
Як дати тому змію раду?
Потрібно не втрачати часу,
Рубати голови лихії,
Рубати хижі руки й пальці,
Враз убивати лиходіїв,
Звільнить від злого змія Київ,
Чавить нещадно гада яйця!
Нові часи — нова сучасність:
Попи, Гарант і депутати
Собі прибрали все у власність
Нам (за мовчання) їхня вдячність -
Украли все, що можна вкрасти.
Що каже Велесова книга:
Князівство в спадок не давать!
А всіх лихих — догори дригом!
На шию камінь і під кригу,
Чи між берізок розіп'ять!
Звиняйте, перейду в навчання:
Щоб гада підлого прибить
Най не достатньо покарання -
Потрібні ще переконання:
Що влада має нам служить.
Держава — то слуга. Не власник!
Якщо поганий — гнати геть!
Її робота є показник,
Щоб було якісно і вчасно,
З її доходів — їй лиш чверть.
Земля, вода, майно, природа,
Копалини, усі ресурси -
Не їй належать, а народу.
Народ вкраїнський — він господар!
Оцьому треба вчити в бурсах.
ЇЇ борги — їй віддавати.
Не на народ перекладать!
А як не вміє заробляти -
Або сам геть, або за грати,
Тавро на лобі написать.
Так має бути у країні.
Так «лікувати» стару владу.
Тризуб і прапор жовто-синій
Із глибини віків й донині
Хай лине: СЛАВА УКРАЇНІ!
29.12.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709154
Рубрика: Нарис
дата надходження 29.12.2016
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)