Спи, дитино, моя мила,
у небі зіронька світила,
хмара йшла за небокрай,
спи, дитино, засинай.
Одна хмара зупинялась,
іншу хмарку укривала
і казала: “Тихо спи,
сон цікавий вже летить.”
Місяченько наш рогатий
виплив човником на хату,
гойдав місяць наш ріжками
над полечком із стіжками.
Гойдав місяць понад лісом,
що зима укрила снігом,
над озером із кригою,
над хатиною малою.
У тій хаті спить дитина,
колишеться фіранчина,
сонна фея сни несе,
люлі-баю, спіть уже!
12.12.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709216
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.12.2016
автор: Светлана Борщ