***
“Забуваються лінії, запахи, барви і звуки ...” ( Н.Білоцерківець)
Не ходи у заручниках мрії, рабом,
не плекай... не очікуй на диво даремно.
Не писати тобі ні про міст Мірабо,
а ні про філософію мертвої Сени.
Не дізнаєшся ти, як закоханих двох
проводжатиме річка очима сумними.
А вона перебачила стільки епох,
що її береги замуровані ними!
Не твоїми слізьми буде плакати та,
що вдихатиме кисень і звуки Монмартра,
бо тобі залишається вся німота
провінційного міста, сьогодні...і завтра.
Не писатимеш вірша про тихий готель,
про легку повноту аромату Парижа...
А про те, ― як німіє околиці день,
і росте, і не гріє самотності тиша.
грудень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709398
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2016
автор: Надія Позняк