Ти де? Скотилась небокраєм
Смаглява місячна діжа
І щось у грудях завмирає,
І смуток ріже без ножа.
Ти де? На зоряне намисто
Не вистачає лиш сльози
А небо темнооке й чисте
Не кине перлів,не проси.
Ти де? Вже ніжки утопила
Зоря ранкова в океан.
Гукаю, та забракло сили, -
Дірявий покотився дзбан.
Ти де? Не вистудити душу,
Яка гартується в огні.
В полон узяв і воду й сушу
Будуєш вежі крижані.
Ти де? Розірвані постоли?
Несамовитий сніговій
З дороги збив ще від Миколи?
Та де вже ходиш, Рік Новий?
31.12.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709455
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2016
автор: Ліна Ланська