Я розумію добре, що бажання
оте моє зухвале й легковажне
ніколи не буде здійснене, й мій розум
уже змирився з цим.
Та серце вперте
ніяк не змириться, все мріє.
Й здається, що оте бажання -
немов ріка могутня, яка плине
повільно й тихо, але неухильно,
і течію її нікому не спинити,
й тече вона із серця в саме небо
і там зникає десь поміж зірками...
Я розумію добре, що бажання
оте моє зухвале й легковажне,
але від нього не відмовлюся нізащо.
й молюся, щоб здійснилося воно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709568
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 31.12.2016
автор: Мирослава Жар