Ось добіжать хвилини і рік промине,
І кожному є що згадати,
Хтось важко зітхатиме й вірити в те,
Хтось сльози буде витирати.
Для когось важким він наповнений був,
А зараз на це вже начхати,
Погане полишив і просто забув,
І щастя у новім чекати.
Усе що минає приносить нове,
І кожен його вже чекає,
Для когось кохання потрібно при все,
Хтось просто здоров’я бажає.
І навіть якщо незабаром біда,
Я прошу повірте у себе,
На світі є точно людина одна,
Котра буде вірити в тебе.
Хвилини минають й життя все біжить,
І важко чекати що далі,
Хтось щастя зустріне і просто ту мить,
І в собі буде все тримати.
Як важко б не було усе відпустить,
А інколи навіть простити,
Життя не дарує повторну ту мить,
Життя лиш підносить що сили.
Нехай новий рік всіх в обійми візьме,
І просто дарує надію,
Збуваються мрії і все оживе,
Я певен я просто в це вірю.
Щоб радість котру ми тримали в руках,
Зривалась на рідних обличчях,
Не важко писати усе це в словах,
Порівнюю це тільки в притчах.
Ну вам мої друзі написане це,
Я просто не мав як сказати,
Мені б лиш побачити вас і все,
Не варто про вас щось питати.
Як кожен мій вірш він засів в голові,
У ньому є певні обличчя,
Для інших пробачте немає в мені,
Тих слів що лунають від серця.
Для кого усе я писав не дарма,
Надіюсь мене зрозуміють,
Вам щастя й підтримки на вік на життя,
Хай Новий Рік вас зрозуміє.
31 грудня 2016 року ©Андрій Анатолійович Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709580
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2016
автор: Андрій Анатолійович Отченко