Проходить літо, зелень гасне,
І дощ невпинно цяпотить.
Я не сумую, все прекрасно,
Лиш серце змучене болить..
Комусь закохані сонети
Дарує серпень, а мені
Троянд негаснучі букети
Приносиш ти, та тільки в сні...
Так хочу з кимось розділити
Той серпень і дощі оці,
І, навіть, вже погаслі квіти
Й застиглі сльози на щоці...
Усе минає, навіть літо
Відходить ген, за горизонт,
Та я всміхаюсь, взагалі-то
Печаль не ділиться на двох..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2017
автор: Наталка Святозар