Віяв вітер, повівав

Віяв  вітер,  повівав,
колючим  сніжком  кидав,
ще  й  гуде  на  деревах,
у  гіллі  і  на  стовпах.

Скоро  буде  завірюха  
і  мороз  щипне  за  вуха,
час  у  хату  швидко,  гай,
спать  пора,  відпочивай.

Сердитая  завірюха,
сипле  ніби  із  кожуха
і  кидається  сніжком
у  селі,  й  за  бережком.

Усю  ніч  сніжку  іти
на  садки  і  на  мости,
на  дерева  і  поля,
вся  заметена  земля.

А  у  хаті  тепло  спати,
стане  киценька  мурчати,
нашорошить  тільки  вуха,
коли  вітер  гіллям  грюка.

Ялинка  стоїть  у  куті,
засвітяться  ліхтарі,
іде  тепло  від  каміна,
нехай  усі  відпочинуть.

Калачем  киця  згорнеться,
ніс  у  хвостик  сховається,
прогноз  киці:  спать  пора,
грітися  й  чекать  тепла!

28.12.2016.
Анімація  із  інтернету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709691
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 01.01.2017
автор: Светлана Борщ