Попросила брата Люда
Розповісти про верблюда.
Той спитав, – що хочеш знати?
І почав розповідати, –
Це не кінь і не корова,
Та тварина теж здорова.
Щоб верблюда осідлати
Треба на драбину стати.
А насправді він лягає
І як вершник осідлає
Піднімається на ноги
І тоді вже в путь, в дорогу.
Він не дуже симпатичний,
Але до жари привичний.
Може тижнями не пити
І пустелею ходити.
Одногорбі є, двогорбі,
А в горбах, неначе в торбі
Має жирові запаси,
Тож горби, це не прикраси.
Ще йому як заманеться,
То буває, що плюється.
Верблюд дуже витривалий
І звання своє по праву
Гордо носить і понині,
Справжній корабель пустині!
01. 01.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709697
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 01.01.2017
автор: Мирослав Вересюк