Монолог злодійства

Хто  не  сміється  той  плаче,  
Хто  не  сумує  той  скаче,  
Хто  не  краде  той  бідує  
Й  щастя  собі  не  збудує.

В  світі  не  може  прожити  
Той  хто  не  може  дурити,  
Совість  і  чесная  праця  
Злиднями  можуть  озваться.

Будем  із  злиднів  сміятись,  
Красти  і  чесними  зватись,  
Дурнями  воду  возити,  
В  маслі  вареником  жити.

Що  нам  до  тих,  що  бідують,  
В  злиднях  живуть  і  працюють,  
Будемо  їх  грабувати,  
Бо  ми  злодійства  солдати.
21.  02.98

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709766
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.01.2017
автор: Георгій Федорович