''Зима - це доля, а не вирок'', -
Зітхнув кентавр, струснувши з голови
Сніг.Змовкали вулиці. Темнів будтнок
Зорі проглядалися з імли
Мигтів ліхтар, вслухаючись у звуки
Циферблат опівніч пробивав
В нечисленних перехожих терпли руки
Каштан останнє листя осипав
Спливла хвилина. Ще одна за нею
Збентежив вітер горобину ніч
І, досягнувши в тиші апогею,
Вона лишилась з містом віч-на-віч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2017
автор: Василь Гаврилишин