чернетки

''Зима  -  це  доля,  а  не  вирок'',  -  
Зітхнув  кентавр,  струснувши  з  голови
Сніг.Змовкали  вулиці.  Темнів  будтнок
Зорі  проглядалися  з  імли

Мигтів  ліхтар,  вслухаючись  у  звуки
Циферблат  опівніч  пробивав
В  нечисленних  перехожих  терпли  руки
Каштан  останнє  листя  осипав

Спливла  хвилина.  Ще  одна  за  нею
Збентежив  вітер  горобину  ніч
І,  досягнувши  в  тиші  апогею,
Вона  лишилась  з  містом  віч-на-віч.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2017
автор: Василь Гаврилишин