Ходить Тиша в сукні новорічній,
В час нічний чаклує нам дива,
Заглядає в вікна, наче в вічі,
Щоб знайти в цім погляді тепла.
Бачить за морозним візерунком
Посмішки веселих дітлахів,
Що радіють гарним подарункам,
І щасливі очі у батьків.
Тиша задоволено пірнає
У грайливі острівці-хмарки,
По купинках босоніж ступає -
Прокладає місяцю стежки.
Одягнула зоряне намисто
І Чумацьким Шляхом побрела
Готувати новорічне дійство,
Що замовила їй подруга Зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710245
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.01.2017
автор: Лана Мащенко