Він був талановитий,
але ніхто його не любив.
Був він горем вкритий
любити нікого не просив.
Його ніхто не тримав:
"Хочеш - йди ти з життя!"
Не живим, ні мертвим став,
стало тяжке його буття...
Не любив він сумувати,
завжди всміхався всім.
Любив він з друзями гуляти,
Хоча зі словом незнайом цим!
Професію обрав не по душі
і саме цим гнітив себе.
Нічогоживого на йогодуші,
там чорт тільки шкребе.
Любив батьків він дуже,
сеструі брата теж!
Любиі ти їх, друже,
в них щастя не зна меж.
Ось став він помічати,
що щось йому бракує.
Людиною повинен стати,
а він тільки і сумує.
Сталось те, що хотів,
тіло йде до балкону.
А розум думать не велів,
не хотів чуть цього стону.
І ось повітря свіже і блакить,
Тільки він і природа.
Ось він летить і летить,
нема продовження роду.
Серце зразу ж зупинилось,
давно воно цього хотіло!
А душа з небом зустрілась,
а ось його страшне то тіло.
Не всі це збіглись подивитись,
адже ніхто нічого не знав.
Тут повинні сльози пролитись,
але кожен промовчав.
Ось записка в його руці,
це останнєє слово!
Серце щемить як в кулаці,
адже як ніж його мова.
Там було декілька строф,
присвячених усім.
Там була його кров,
щось хотів сказати всім!
"Друзі! не плачте, не треба,
не треба показувать жаль!
я хочу побачить це з неба,
Душа моя - крихка сталь.
Ви, ви знишили мене,
а може і хотів я жити!
Образа ніколи не мине.
Все буде ненависть любити.
А може...Ні, я сам помер,
Не треба більше жити.
Образу давно ще стер,
бо повинен вас любити.
Серце зараз не працює,
а я живу, живу іще!
Душа моя тепер не сумує,
бо знайшла, що хотіла вже.
І ось сказав, що зміг,
хоча не попрощавсь я з вами,
а жити я хотів і міг!
Бог прославивсь чудесами.
Батьки мої, не треба сльози лить!
Я вас любив,люблю, любити буду,
Будь-ласка ви мене простіть,
адже вас я не забуду."
І все. Його нема, нема,
ніхто повірити не може!
А жити так?! Дарма!
Ніхто зробити так не зможе.
Пройшли роки. Забули всі!
А хрестик сам собі сумує!
І не згада ніхто душі,
адже любов не протестує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71033
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2008
автор: teatral