Не рятуй мене,
не рятуй,
я все одно впаду у прірву
зла й спокус.
На полум'я
не дуй.
Від тремтіння мого серця ти отримаєш
струс,
тож не рятуй мене,
не намагайся,
заходь і пристрасно кохайся,
але не лізь у душу,
бо, сказати мушу:
там чорно, рятувати вже нема чого,
там чорніше, ніж в череві ночі.
Не рятуй мене.
Хоча ти, напевне, вже і так не хочеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2017
автор: Попіл Фенікса