За мотивами оповідання О'Генрі "Дари волхвів"
Переддень Різдва. Квартирка маленька
І кілька монеток затиснула жменька,
Красиве обличчя, в очах безнадія,
Купити дарунок - така щира мрія.
Для Джима її, для її чоловіка,
А бідність кружляла, мов хижий шуліка.
У неї із цінностей тільки волосся,
І рішення швидко уже прийнялося.
Стискає долоня зелені банкноти,
Продати волосся для нього не проти.
Годинника мав, лише ланцюжка не було
І від хвилювання у Делли спітніло чоло.
Додому прийшов, поглянув коханий і зблід.
Чого засмутився? Йому порадіти би слід.
Кохана моя, ніжне сонце моє,
Для тебе теж маю дарунок. І от дістає
Для її волосся жадані такі гребінці,
Яскраві, блискучі, мов сонячні ті промінці.
Була щоб щаслива, додать святу фарб
Годинник продав, єдиний свій скарб...
Лежали дари, як покинуті дві сироти,
Годинник відсутній, волоссю іще відрости.
Кохання мовчало і тихо сиділо в кутку,
Бо навіть воно рідко бачило щирість таку.
Настало Різдво та вогник в лампадці мигтів.
В тих цінних дарах була уся мудрість волхвів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2017
автор: Ірин Ка