Мороз різдвяний аж січе,
Сльозу видавлює з очей,
А я з гвоздиками в руці
На коляду у Біївці.
Тут Симоненкове тепло,
Тут хороше йому було.
Тулились спориші до ніг,
Вірші складалися самі.
Це ж скільки вже минуло літ,
Як обірвавсь гарячий слід!
Та не прочах, а все живе,
В життя висвічує нове,
Любов’ю сина і борця,
Що сповивався в Біївцях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710986
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2017
автор: Ніна Третяк