Яскраве сонце. Сині гори.
Трава хмеліє у джмелях.
Шукають в небесах підпори
Вершини-піки у снігах.
Від талих вод озерце — синє —
Копірка неба на землі,
Приховане в таємній скрині,
Пульсує з часом на чолі.
Мов чабани, сумні ялини
Пасуть отари білих хмар.
Тумани впали на долини.
П’янить повітря, як нектар.
Пекуче сонце тягне соки
Ще з нерозквітлих полонин.
Скрекочуть в метушні сороки —
Там, де розкинувся полин.
У них є наміри високі —
Торкнутися гірських вершин,
Злетіти вгору так, як сокіл,
Здолати не один аршин.
На крилах мрій плетуть дороги,
Як марево, у височінь.
Долають чималі тривоги,
А на землі лишають тінь. 14/05/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711005
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.01.2017
автор: Lana P.