Іванко

Вереснева  ніченька: 
Ваньці  сняться  тістечка.
Хлопці  насміхалися:
–  В  пічку  закохався  ти.

Сміх  Іванка  –  відповідь:
–  Спробуйте:  пиріг  спечіть.
Ех,  ви  –  артилерія: 
Жарти  в  вас  прострелені.

Не  дасте  лад  з  „ужином”,
Пики  закіптюжені.
Пригощу  я  милую
Пиріжками  з  сливами.

Вереснева  ніченька...
Ваньчина  де  ж  дівчинка?
Сонячна,  замріяна  -
Швидше  б  вже  зустріть  її! 

...В  Старобільську  „Смерчами”,
Вмить  живцем  попечені,
Сплять  навічно  воїни,
"Братом"  упокоєні. 

Матвієвський  Іван  Володимирович  народився  25  серпня  1986  року  у  Луганській  області.
Згодом  родина  переїхала  на  проживання  у  м.Зіньків  Полтавської  області.
Закінчив  Зіньківський  аграрний  ліцей,  здобув  професію  кухаря-кондитера.
До  мобілізації  працював  кухарем  у  санаторії  «Сосновий  бір».
 25  березня  мобілізований  до  Збройних  Сил  України.  Служив  рядовим  9-ї  артилерійської  батареї  27-го  реактивного  артилерійського  полку. 
Загинув  3  вересня  2014  поблизу  міста  Старобільська  Луганської  області  під  час  обстрілу  з  території  Російської  Федерації  реактивною  системою  залпового  вогню  «Смерч».
Указом  Президента  України  №  282/2015  від  23  травня  2015  року,  «за  особисту  мужність  і  високий  професіоналізм,  виявлені  у  захисті  державного  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України,  вірність  військовій  присязі»,  нагороджений  орденом  «За  мужність»  ІІІ  ступеня  (посмертно).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711010
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.01.2017
автор: макарчук