Я наближаюсь до переосмислення.
Розум занадто невблаганно тішиться.
Розум втрачає практичні обов'язки.
Він розчиняється - бо не відноситься
До перевтілення, себто - формації,
До невід'ємної інтерпретації.
До невід'ємного зайвого значення.
Що не стосується - те забувається.
Хочеться, Віриться, Любиться, Прагнеться -
Зайві відтінки застиглих банальностей,
Безперешкодно розподіляючись,
Так і не маючи власного значення.
Деякі речі занадто окремі,
Це тимчасово, однак це нестерпно.
Хочеться вірити в щось безпричинне -
Трошки надії - і з'являться стигми.
Що невід’ємне - те не застигле -
Ще одна трішки банальна причина
До перевтілення, себто - формації
Вже застарілої інтерпретації.
Що не стосується - те забувається
І називається переосмисленням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71106
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2008
автор: Al Panteliat