***

Мій  ранок,  що  пропасть  росяна  –
Тиха  суміш  води  і  вина.  
Білі  іволги  поміж  косами  
Вип'ють  тугу  мою  до  дна.  
Затуркочуть  громи  між  хмарами,  
Пришвартують  човни  в  лісах.  
Чайки  крилами,  чайки  парами  
Над  водою  протягнуть  стяг.  
Ти  б  замріялась  понад  озером,  
Ти  б  впустила  туди  перстінь,  
Понад  росами,  понад  росами  
Ходить  туга  моя,  як  тінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2017
автор: Єва Lemberg