Зірвуться грозою думки... і кинути б їх у попіл..
Скажи мені де ти, куди? І чом не зовеш з собою.
Години, хвилини і час так невпинно біжить
холодна подушка шепоче, і вічність у серці болить..
Ти дихаєш, чуєш голками навиворіт..
І спрагло ковтаєш тишу. Загублена,
хто ж ти серед людей?
Із тих що на мить божеволіють...
Сумуєш.. шпалери гортаєш старі,
ще вчора пом'яті стіни, а що коли знову німі..
зіниці забарвлені небом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711325
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2017
автор: Gelli