Сім струн звучить в моїй гітарі,
У кожної струни – душа.
Вона подруга, з нею в парі,
Я помирав і воскресав.
Сім срібнодзвінких струн у неї,
У них є радість і жалі.
Вона завжди п’янить весною,
Коли вертають журавлі.
Легеньким пролісковим звуком,
Кохання будить між зірок.
Струни її цілують руки,
Вивчають весняний урок.
Гітара плаче, то сміється,
То дріботить, мов барабан,
Часами біллю відізветься,
Часом підніме ураган.
Радію я такій подрузі,
В якої теж моя душа.
Немов з косою йду по лузі,
В життя я з нею вирушав.
Сім струн звучить в моїй гітарі,
У кожної струни – душа.
Вона подруга, з нею в парі,
Я помирав і воскресав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711395
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.01.2017
автор: Віталій Назарук