Як вітер сильний перекотиполе,
Так час жене мої думки...
Я поруч, та далеко, мій соколе.
Чи зможеш зрозуміти? Невтямки...
І пам'ять на маленькі друзки,
Безжально, об років бетон...
І не існує вже тієї боягузки,
Яку так швидко віз кохання фаетон...
Зупинка... Людно, всі чекають...
Хтось віз, хтось поїзд чи літак.
Всі від самотності втікають.
Невчасно ж бо візниця наш закляк...
Як вітер сильний перекотиполе,
Кудись кохання жене час...
Ти поруч, та далеко мій соколе.
Чи все залежить у житті лише від нас?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2017
автор: Ірин Ка