Струни нервів дзвенять налякано-
Чуєш? Ні?
Знов дитятко мале заплакало
Уві сні...
Знову ніч проведеш невесело...
Херувим...
Ти невдягнена і нечесана
Понад ним...
Я на відстані... Я на відстані...
Полем дим...
Не знайду собі нині місця я-
Ти прийди
У думки мої, заколисане
Як засне,
Берегинею ти записана
В долі нерв...
Бережи дитя... І люби його,
Мов мене-
І моє життя куля і вогонь
Омине.
Зігріватиме вас з малютиком
Світлий Бог.
Хоч душею би доторкнутися
Вас обох...
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117011101161
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2017
автор: Серго Сокольник