Так хочеться подарувати милій квіти ,
Так хочеться злетіти з нею ввись,
Так хочеться в очі її глядіти ,
Так хочеться ,забуть про все , колись
Колись захочеться подарувати сонце ,
Захочеться подарувати сенс життя,
Захочеться тримать її долонці,
І бути з нею аж до забуття.
Так хочу з нею я літать на хмарах,
Обняти міцно ,і щоб навкруг сніжинки ,
Затанцювали навруг нас у своїх парах,
І щоб ми з ними перетворилися в краплинки,
Так хочу з нею ранок зустрічати,
Дарити посмішку я їй, вже день у день,
Так хочу я її усе життя кохати ,
так з року в рік, секунди ,з дня у день,
Так хочу подарити свою душу,
Віддати їй усе,свій океан,
Кохати звісно я її не змушу,
Заради неї зупиню ураган.
Вона торнадо,всіх моїх емоцій,
Вона неначе сонця промінець,
Я буду їй тим самим чудохлопцем,
А потім я б повів і під вінець.
Так хочу покохати ніжно й щиро ,
Стиснути наші руки у кулак,
Сказать ,кохаю тебе моя мило ,
Сказати так як ще не казав ніяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2017
автор: Garry_Dexter