Я -машина
Моє серце кривошипно шатунний механізм
Колінчатий вал , поршні
Руки , руки , пальці
Пусковий двигун
Стартер диктує старт
І я реву
Так голосно що діти довкола затуляють вуха
Але я не хочу кричати
Я хочу спокій
Колись я був металом у породі
І земля навчила мене мовчати
Мене змушують ревіти
Моє життя - жарт
Коли мої кінцівки колеса
Ребристо огортають грязюку я дивлюсь на чорну землю
І згадую чорні крила
Метелик Vanessa
Спіймай - матимеш бажання
Я розчавлю чорного метелика
І замовкну навіки
А поки я кричу
Я - машина
Не вмію нічого, крім наказів білих рук
Дерева , землі , круки
Я розрізаю пласти ґрунтів
Розрихлюю пісок
Чавлю кістки пращурів
Скрежіт гвинтів і вихлопів
глушить силу ваших голосів
Я - машина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711434
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2017
автор: sofjadamenko