[b]Ми не знали всіх вас поіменно,
Роздивляючись ваші світлини.
Будем жити! Підняти знамена!
Щастя зичу тобі Україна!
Та за ВОЛЮ ми кров проливали.
Ми свідомо свій вибір зробили.
Ворогів нас боятись навчали.
Сумували за тим, хто загинув.
І тоненька кордону смуга
Раз у раз уривалась у війнах…
Хоч і звикли ці руки до плуга,
Вправно зброю тримати ще вмію.
Триста років кати панували,
І на рідній землі вільно дихати,
Діти бісові забороняли;
Королі та царьки, та пройдисвіти.
Нас ярмили, а ми не корилися.
Гнали нас і морили голодом.
Ми боролися, жили та билися
В серці з вірою, в перемогу та Господа.
Знов підступна навала з московщини!
Тільки разом здолати зможемо
Ворогів проженем до ростовщини,
Хай чекають там Суду Божого.
Всьому вимір є, час, все замириться.
Подивись як гартується нація!
Наше військо тепер не зупиниться.
Ми потужна, нова генерація!
По молитву йду до Храму Господнього...
На вівтар кладемо життя золото.
Берегли честь та гідність з молоду,
Не лякаючись невідворотного.
Нагород не потрібно та срібла.
Жити гідно та вільно бажаємо!
Україну - могутню та сильну
Відбудуємо.
Перемагаємо!
Найцінніше, що мали, віддали
Ще з Майдану, під час Революції...
Україну в піснях прославляли.
Шанували святу Конституцію.
Слава бранцям синам України!
Подвиг ваш увесь світ надихає
Розвалити до підвалин росію.
Той хто бореться - перемагає![/b]
[i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2017
автор: CONSTANTINOPOLIS