[i]Синоптик не спав усю ніч,
синоптик дивився нагору,
як в небі раптом ладаном свіч
утратили зорі покору...
Стікали обрієм слова,
яких зачекалися люди,
обертом йшла голова,
млосність наповнила груди...
" Творіть добро на цій Землі,
не будьте люди агресивні,
не все вирішують рублі,
долари чи гривні...
Ловіть гармонію небесну,
вона в повітрі серед Вас
і буде Вам погода - весна
у лютий злісності мороз... "
Він помчався у відділ новин
розказати останні прогнози,
а там передали нанині
корупцію, війни та сльози...
Бо світ конвульсіями скнів,
вбиваючи власні надбання,
невже це - сон, що так пригрів
його далекі сподівання :
" Творіть добро на цій Землі,
не будьте люди агресивні,
не все вирішують рублі,
долари чи гривні...
Ловіть гармонію небесну,
вона в повітрі серед Вас
і буде Вам погода - весна
у лютий злісності мороз... "
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711521
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2017
автор: Мандрівник