Щось не літав я так давно..
Чи розучивсь, чи втратив дар.
Куди подівся плед тих чар?
Що так п'янив, мов те вино.
Я - птах без крил. Як всі земні,
Безвольно в массі я повзу,
І в спеку, холод, чи в грозу..
Й винити нікого мені.
Я мов пустеля та черства,
На камінь сонцем спалена.
На шмаття вся розвалена,
В очікуванні божества.
***
Щаслива мить та для поета,
Коли в душі вогнена злива,
В полоні рук Муза грайлива.
Й перо весь час пише сонети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2017
автор: Франко де Мор