в холодну постіль закутала втому,
з очей позмивала вчорашню туш.
прокинулась вранці нарешті вдома,
без всяких ненависно темних душ.
невдала думка чи посмішка долі?..
нехай все палає в німому вогні.
старі фотокартки, знайду їх поволі
і знищу нещадно, забувши ті дні.
камін догорає, а з ним і надії,
ніщо не врятує, ніхто не спасе..
усе в небуття: сподівання і мрії,
однаково кожен свій відчай несе.
©Holych
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2017
автор: сумасшедшая