Три переклади з сера Вальтера Скотта

Два  перші  вірші  перекладено  українською,  третій  -  українською  та  російською.


Sir  Walter  Scott

NORA’S  VOW

(From  the  Gaelic)

Hear  what  Highland  Nora  said,  —
‘The  Earlie’s  son  I  will  not  wed,
Should  all  the  race  of  nature  die,
And  none  be  left  but  he  and  I.
For  all  the  gold,  for  all  the  gear,
And  all  the  lands  both  far  and  near
That  ever  valour  lost  or  won,
I  would  not  wed  the  Earlie’s  son’.
‘A  maiden’s  vows,’  old  Callum  spoke,
‘Are  lightly  made  and  lightly  broke;
The  heather  on  the  mountain’s  height
Begins  to  bloom  in  purple  light;
The  frost-wind  soon  shall  sweep  away
That  lustre  deep  from  glen  and  brae;
Yet  Nora,  ere  its  bloom  be  gone,
May  blithely  wed  the  Earlie’s  son.’
‘The  swan,’  she  said,  ‘the  lake’s  clear  breast
May  barter  for  the  eagle’s  nest;
The  Awe’s  fierce  stream  may  backward  turn,
Ben-Cruaichan  fall,  and  crush  Kilchurn;
Our  kilted  clans,  when  blood  is  high,
Before  their  foes  may  turn  and  fly;
But  I,  were  all  these  marvels  done,
Would  never  wed  the  Earlie’s  son.  ‘
Still  in  the  water-lily’s  shade
Her  wonted  nest  the  wild-swan  made;
Ben-Cruaichan  stands  as  fast  as  ever,
Still  downward  foams  the  Awe’s  fierce  river;
To  shun  the  clash  of  foeman’s  steel
No  Highland  brogue  has  turn’d  the  heel;
But  Nora’s  heart  is  lost  and  won,
—  She’s  wedded  to  the  Earlie’s  son!

First  published  in  1820.



Дівочі  присяги

(з  сера  Вальтера  Скотта)

Ой  хвалилась  панночка  цнотлива:  
«Я  за  сина  княжого  не  вийду,  —
хоч  би  навіть  цілий  світ  здригнувся,  
людський  рід,  крім  нас  обох,  минувся;  
хоч  убори  пишні  обіцяв  би,  
хоч  великі  землі  звоював  би,  
дарував  би  діамантів  скриньку,  —  
він  мене  не  матиме  за  жінку!»

Дід  старий  із  панночки  кепкує:  
«Як  завжди,  дівчисько  вередує.  
Ліловіють  вересові  квіти  —  
нам  недовго  з  їх  краси  радіти.  
Скоро  вітер  з  Півночі  повіє  —  
вересову  розкіш  з  гір  розвіє.  
Може,  будуть  квіти  ще  пишатись,  
як  поїде  з  княжим  сином  братись!»  

«Ні!  Хіба  що  лебідь  з  вод  озерних  
до  гнізда  шуліки  літ  поверне;  
бистрі  ріки  рушать  в  бік  зворотній,
гори  тріснуть  і  впадуть  в  безодню;  
лицарі,  що  остраху  не  знають,  
з  сутички  п’ятами  накивають!  
Як  усі  дива  ці  справді  будуть,
і  тоді  не  стану  з  ним  до  шлюбу».  

Лебідь  тихих  вод  ще  не  покинув,
із  домівки  інде  не  полинув;  
ріки  так  біжать,  як  прямували,
гори  так  стоять,  як  і  стояли;  
ворог  наших  лицарів  боїться  —  
жоден  з  них  у  битві  не  зганьбиться,  —  
та  присягу  панночка  зламала:  
княжичеві  за  дружину  стала.  



Переклад  29.12.2013.

Sir  Walter  Scott

An  Hour  with  Thee

An  hour  with  thee!  When  earliest  day
Dapples  with  gold  the  eastern  grey,
Oh,  what  can  frame  my  mind  to  bear
The  toil  and  turmoil,  cark  and  care,
New  griefs,  which  coming  hours  unfold,
And  sad  remembrance  of  the  old?
One  hour  with  thee.
One  hour  with  thee!  When  burning  June
Waves  his  red  flag  at  pitch  of  noon;
What  shall  repay  the  faithful  swain,
His  labour  on  the  sultry  plain;
And,  more  than  cave  or  sheltering  bough,
Cool  feverish  blood  and  throbbing  brow?
One  hour  with  thee.
One  hour  with  thee!  When  sun  is  set,
Oh,  what  can  teach  me  to  forget
The  thankless  labours  of  the  day;
The  hopes,  the  wishes,  flung  away;
The  increasing  wants,  and  lessening  gains,
The  master’s  pride,  who  scorns  my  gains?
One  hour  with  thee.



Сер  Вальтер  Скотт

Година  вдвох

З  тобою  вдвох!  Як  ранній  світ
Плямує  злотом  сірий  схід,
Що  загартує  розум  мій
У  праці  і  журбі  тяжкій,
Щоб  зносив  і  нову  печаль,
I  за  минулим  давній  жаль?
Година  вдвох.  

З  тобою  вдвох!  Як  червня  шал
Шле,  мов  червоний  прапор,  пал,
То  де  ж  заплата  трударя
За  здобутки  палкого  дня?
Що  краще,  ніж  гайок  чи  грот,  
Дасть  тінь  і  захист  від  турбот?
Година  вдвох.  

З  тобою  вдвох!  Зоря  мине  —  
Забути  що  навчить  мене
Про  труд  невдячний  денний  мій,  
Про  гибель  прагнень  і  надій,  
Про  те,  що  здобутки  втрачав:  
Їх  пан  пихатий  зневажав?  
Година  вдвох.  

Переклад  15.12.  2014

Sir  Walter  Scott

Christmas

The  glowing  censers,  and  their  rich  perfume;
The  splendid  vestments,  and  the  sounding  choir;
The  gentle  sigh  of  soul-subduing  piety;
The  alms  which  open-hearted  charity
Bestows,  with  kindly  glance;  and  those
Which  e’en  stern  avarice.
Though  with  unwilling  hand,
Seems  forced  to  tender;  an  offering  sweet
To  the  bright  throne  of  mercy;  mark
This  day  a  festival.
And  well  our  Christian  sires  of  old
Loved  when  the  year  its  course  had  roll’d,
And  brought  blithe  Christmas  back  again,
With  all  its  hospitable  train.
Domestic  and  religious  rite
Gave  honour  to  the  holy  night.
On  Christmas  eve  the  bells  were  rung,
On  Christmas-eve  the  mass  was  sung;
That  only  night  in  all  the  year
Saw  the  stoled  priest  the  chalice  rear.
The  damsel  donn’d  her  Kirtle  sheen;
The  hall  was  dress’d  with  holly  green;
Then  open’d  wide  the  baron’s  hall,
To  vassal  —  tenant  —  serf  and  all:
Power  laid  his  rod  of  rule  aside,
And  ceremony  doff’d  his  pride.
All  hail’d  with  uncontroll’d  delight,
And  general  voice,  the  happy  night,
That  to  the  cottage,  as  the  crown,
Brought  tidings  of  salvation  down.

Сер  Вальтер  Скотт

Різдво

Вогонь  кадила  і  духмяний  запах,
Спів  урочистий,  люди  в  гарних  шатах;
Душа  пред  милістю  тепер  схилилась,
Охоче  щедрість  з  бідним  поділилась,
Привітно  дивлячись,  і  той  скупий,
У  інший  час  —  лихий,
Хоч  наче  й  не  бажає,
Все  ж  дар  свій  простягає.  Дар  ласкавий
До  трону  милосердя,  свідчить  ладний:
Святий  цей  день.
Так  радо  наші  предки  святкували,
І  рік,  що  сплинув,  славно  проводжали,
Як  знову  повертав  Різдво  він  їм
У  спілці  із  веселим  почтом  всім.
І  шанували  вдома,  як  і  в  храмі,
Як  слід,  Святої  ночі  наставання.
Святвечір  —  і  дзвонили  дзвони  дружно,
Святвечір  —  і  була  святкова  служба.
У  ніч  оцю,  на  цілий  рік  найкращу,
Священик  підіймав  священну  чашу.
На  свято  панночки  вбирались  пишно,
Будинки  хвоя  прикрашала  втішно.
В  маєтку  панськім  відчинялась  брама:
Cлужник  і  перехожий  —  гість  жаданий.
І  влада  від  наказів  відмовлялась,
Пишнота  більш  собою  не  пишалась.
І  спільний  галас  вихваляв  щосили,
Як  спільний  голос  —  добру  ніч  щасливу.
Ту  ніч,  що  сeлюку  і  королю,
Спасіння  явить  лагідну  зорю.

Переклад  06.  01.  2015

Примітки  перекладачки.
That  only  night  in  all  the  year  Saw  the  stoled  priest  the  chalice  rear  —  буквально  «У  цю  ніч,  єдину  на  цілий  рік,  священик  у  єпітрахилі  піднімав  потир  (чашу  для  причащання)».
хвоя  —  в  оригиналі:  holly  green,  тобто  падуб.
Серед  вільностей,  перекладачка  вставила  риму  в  одному  місці,  де  її  нема  в  оригіналі:  an  offering  sweet
To  the  bright  throne  of  mercy;  mark
This  day  a  festival.

Сэр  Вальтер  Скотт

Рождество

Кадила  сеют  сладость  и  сиянье;
Нарядные  одежды,  величанье;
Cмиряет  в  душах  доброта  гордыню,
Одарит  искренняя  милость  ныне
С  улыбкой  друга  всех,  и  даже  тот,
Кто  злой  скупец,
Смягчившись,  наконец,
Быть  щедрым  принужден.  И  приношенье
К  престолу  милосердья,  —  подтвержденье:
Cвят  этот  день.
Вот  так  же  наши  предки-христиане
Год  уходящий  провожали  в  славе,
Когда  он  Рождество  им  возвращал,
И  воз  веселий  зимних  обещал.
Обычай  дома,  храма  —  непреложный:
Приветствовать  Святую  ночь,  как  должно.
В  Cочельник  звоны  радостно  звонили,
В  Сочельник  службу  радости  служили.
В  ту  ночь,  что  всех  ночей  для  мира  краше,
Священник  поднимал  святую  чашу.
Девицы  в  лучшее  все  наряжались,
Жилища  хвоею  все  украшались.
Слуга,  и  данник,  и  любой  прохожий
В  господский  замок  становился  вхожим.
И  власть  тогда  приказывать  стыдилась,
Собою  пышность  боле  не  гордилась.
И  всяк,  как  мог,  —  хоть  пел  он,  хоть  кричал,  —
Святую  ночь  хвалил  и  прославлял:
Для  пастухов  и  для  царей  равна,
Спасенья  радость  нам  возвещена.

Перевод  06.  01.  2015.

Примечания  переводчицы:
That  only  night  in  all  the  year  Saw  the  stoled  priest  the  chalice  rear  —  буквально  «В  эту  единственную  ночь  во  всем  году  священник  в  епитрахили  поднимал  потир  (чашу  для  причащения)».
хвоя  —  в  оригинале:  holly  green,  то  есть  падуб.
Cреди  вольностей,  переводчица  вставила  рифму  в  одном  месте,  где  ее  нет  в  оригинале:  an  offering  sweet
To  the  bright  throne  of  mercy;  mark
This  day  a  festival.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711749
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2017
автор: Валентина Ржевская