Прозорі очі і пусті,
Сідниці – реп’яхом на троні,
Погано вимиті долоні
В крові.
І жити хочеться безмежно
І на землі, і у раю,
І аби на усіх портретах
Була лише одна мармиза,
Та трон – це ліфт,
Як правило, донизу,
До неба ближче на хресті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711756
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 12.01.2017
автор: rutzt