Певно, я не можу як усі.
Біль до краплі випити не вмію.
Розведу в моря. Збожеволію.
Питиму по крапельці - росі.
Так не можна. Знаю. Та сама
Я собі дозволю все зробити.
Зможу ще сильніше полюбити.
Лиш би ця закінчилась зима.
Знаю, що від болю аж кричать!
Я ніде від нього не сховаюсь.
В іншого я знову закохаюсь
Як сніги дощами замовчать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2017
автор: Відочка Вансель