Далеко за північ. А дощ
Так тихо шкребеться в шибки.
В думках загубилося щось...
Сухар моїх згадок крихкий
І поспіхом пам'ять збира
Всі крихти минулих років,
Годинник на мить завмира,
Немов би спочити хотів.
І стрілками знов шурхотить,
Безсонню шепоче:"Засни.
Ось глянь: дощ утік, сніг летить
Таким снігопадом рясним".
До примхи цієї ніяк
Безсоння не звикне моє
І сумнівів впертий черв'як
В душі безупинно снує.
Вже й ранок бреде крізь сніги,
Збирає ніч збіжжя в торби.
Засніжені сплять береги
В мережеві білім верби.
Засипав навколо все сніг,
Слідів ще немає ніде.
І спать черв'ячок уже ліг,
Світанку обличчя бліде,
Бо сонце не має ще сил
Пройти крізь заставу із хмар.
Світліша все більш небосхил
Й сховалися тіні примар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711894
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.01.2017
автор: Радченко