На скроні впала перша сивина
Сьогоднішньому нашому герою.
Пофарбував не іній їх – війна –
Саме вона покликала до бою
Івана із далекого села,
Що загубилось між полів, широких,
Спочатку в Югославію вела,
Тепер в Донбас, де з братом вже два роки.
Війну бійці пізнали у лице,
Їм не забути запах диму й крові.
Не раз їх ворог частував свинцем,
Та до землі не зменшилось любові.
Сьогодні в Вільний Степ Іван прибув,
Щоби вдихнути запах дому й волі,
Вклонитись степу також не забув
Й кохання стрів, яке послала доля.
Не кожен з нас героєм може стать –
Війна для цього кращих обирає,
В сім’ї великій дружній він зростав,
Тепер Герой Народний – гордість краю.
Важкий для України зараз час
І лиш такі, як він, кують їй долю,
Повернуть Крим і вивільнять Донбас.
І Вільний Степ – село стане відомим!
10.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2017
автор: Ганна Верес