Вже не запитую себе: чому
Усе частіше думаю про вічність?
Сама з собою цілу ніч мовчу,
В безсонні бачу днів моїх логічність.
А за вікном кружляє знову сніг,
Чи серпень розсипає зорепади,
Чи лист багряний падає до ніг,
Чи соловейко тьохкає рулади.
Ось знову замінила календар —
Старий сьогодні став вже непотрібним.
І час, життя єдиний володАр,
Обдарить знову серпантином срібним
З секунд, годин, років, ночей і днів.
Хіба бува ціннішим подарунок?
І знову я рядочками віршів
Життя малюю різнобарвним візерунком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711939
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2017
автор: Радченко