Сьгодні, а начебто давно
З'явилось щось живе з землі
Воно ще не говорить і мовчить
Не диха як усе живе навколо
Лише інерцію являє на собі
Ні, я знаю, бачу - воно не спить
І з нами серцем говорить
Енергію по венам, дає в мить
І коли бачиш його хвилю
Думки з’являються смішні
Ні, не тому що там казково
Там просто все як у ві сні
Ти бачиш, чуєш, маєш відчуття
Але не знаєш що з тобою
І де ти зараз, звідкіля
Там все любов
Там все живе ігрою
Ігрою забуття із нізвідкіля
Так і ми з тобою двоє
Зараз дивимось кудись із себе і на щось
А хтось, ще дивиться на нас не тільки з нас
Їх двоє в нас, це факт, це точно
Один не спить і бачить сни
Другий ві сні, а мов не спить
Їх двоє в нас, а ми?
А ми їх гра, яку собою кожен проявля.
А. Норам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711998
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.01.2017
автор: Айшек Норам