СИПЛЕ, СИПЛЕ СНІГ

ПЕРЕСПІВ  КОКІН-ВАКА-СЮ

Облітає  цвіт
Вишневий  під  вітрами.
Вже  і  вид  не  той.
Та  щоб  змінилось  серце  –  
В  вітрах  нема  потреби.

Невпізнанно  сад
За  ніч  змінився,  раптом.
Слива  відцвіла.
Та  аромат  лишився
На  рукавах  шовкових.

Не  звинувачуй
Любов  мою  жагачу.
Я,  немов  човен,
В  кохання  океані
Без  вітрил  і  без  весел.

Як  жменька  пилу,
Так  я  вітрами  гнаний,
Світ  цей  перейду.
Спокою  не  знаходжу
Й  не  знаю  де  шукати.

Себе  питаю:
В  самотині  як  жити?
Дім  мій  опустів.
Невидимі  враз  струни
Озвалися  печаллю.

Сипле,  сипле  сніг…
Немов  ще  більше  квітів
стає  на  сливі.
Як  розрізнити  гілку,
Зі  справжніми  квітками?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712110
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 14.01.2017
автор: Едельвейс137