Плине птахою
Доля в небі,
Розпашілому від війни,
У зажурі-тривозі
верби –
Миру хочуть давно вони.
Плине доля
Над чорним полем,
Хвилювалися де жита…
Серце матері
Рветься болем –
Упізнала ж своє дитя.
Плине доля
Над полем, білим,
Залишає кривавий слід…
Її крилонька
Геть зболіли…
Туманіє навколо світ…
Плине доля
Над бором, сивим,
Слабша помах її крилят…
«Ти тримайся,
Коханий сину,» –
Закликає його земля.
Тихим болем
Луна озвалась,
Покотилася в далину –
Доля то
За життя змагалась,
Проклинаючи цю війну.
14.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712247
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.01.2017
автор: Ганна Верес