Здається, її прапрабабцю свого часу пропустили інквізитори
І кожне нове покоління множило на кілька всі знання, які тепер передались їй.
Якби ти дійсно знав її улюблених письменників, політиків і композиторів,
Якби ти знав, чим вона дихає насправді -
Ти б поклонявся їй.
Як поклоняються ті, кого ти часто помічаєш поруч неї в крамницях,
В кав'ярнях опівдні і в барах опівночі.
Ті, хто навіть не соромиться своєї сліпоти і своєї ницості -
Воістину віруючі.
Якби ти знав, кому вона присвячує свої думки зранку і своє тіло ввечері,
Якби розумів бодай одну вивчену нею вмираючу мову,
Тобі б, як і тим іншим, завжди бракувало слів і речень,
Щоб почати розмову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712309
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2017
автор: Ірина Гнатюк