Так! Я вирішив все остаточно.
Я залишив свій батьківський край.
Навіть шлях не поверне молочний
Мене знову в полишений рай.
Поросла бур'яном моя хата,
Пес Бровко мій старенький здох.
Аж у Києві десь помирати
Загадав мені долю Бог.
Я люблю це місто каштанове,
Хоч подекуди тут негаразд.
Народився в нім дух майдановий,
Що боротися кликав нас.
Та коли в небі світить місяць
Так, що й дідько навряд чи чув!
Я іду, як старий гульвіса,
Злим провулком в знайому корчму.
Дикий регіт в тім лігві бридкім,
І до ранку всю ніч від душі
З волоцюгами п'ю я горілку
І повіям читаю вірші.
Серце б'ється покинуте натще
І танцює ось вже гопака.
Я такий як і ви ледащо.
В мене доля пропаща така.
Поросла бур'яном моя хата,
Пес Бровко мій старенький здох.
Аж у Києві десь помирати
Загадав мені долю Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712554
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.01.2017
автор: Сашко Блокчук