Залишайся!!! Так хочеться голосно крикнути вслід.
Я зумію, я знаю, тебе захистити від бід.
Залишайся...Натомість мовчання, думки та вірші,
і образа на себе за слабкість живе у душі.
Так не хочу обійм я своїх розтискати й на мить.
Від думок про майбутнє лиш серце нестерпно болить.
Я б усе віддала, цілий світ, аби тільки удвох...
Та безсилі слова. Що слова? То об стіну горох.
Залишайся - лиш очі попросять при зустрічі знов.
Що це, любий, оманлива пристрасть, безумство, любов?
Чи то доля, чи гріх, що плекаємо наче дитя?
Розберімось удвох!! Бач як швидко минає життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2017
автор: Юлія Сніжна