Моя смерть - реальність. Реальність - хвороба. Ліки від цієї хвороби на мене вже не діють. Тому я помираю від реальності.
Нас вчать тому, чого нема.
Я лиш сиджу в машині, якої не існує і чекаю того, хто розділить зі мною всі мої переживання. І я впевнений, що чекатиму вічність.
Я мушу брехати, що мені добре, щоб люди не знали мого болю.
Недавно прочитав в цілях КП: "Шукаємо талантів серед молоді". Але більшість активних на сайті - то старше покоління, чиї вірші і подобаються людям. Причина зрозуміла - вони просто побачили світ. Тоді який сенс довіряти молоді?
Який сенс довіряти [s][i]мені[/i][/s] ?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2017
автор: Systematic Age