АНТОН

(Народні    мотиви)
Ой,    Антон,    Антон,
Криве    колесо,
Кличу    тебе    під    тинок  -
Шкода    голосу.

Ой    Антон,    Антон,
Їдеш  –  котися,
Турки    ставлять    там    заслон,
Не    повернешся.

Я    люблю    тебе,    чекаю,
Вже    великий    посаг    маю…
Посіяла,    обробила,
Конопельки    уродили.

Назбирала,    відмочила,
Всю    кострицю    відділила,
В    мички    світлії    зібрала,
На    гребінку    намотала.

До    ніг    прялку    лаштувала,
Гарних    ниточок    напряла.
В    шпуги    клубки    спорядила,
Верстак    в    діло    запустила.

Усю    зиму    він    співав,
Все,    що    було,    переткав.
На    весні    все    вИбілила,
СорочОк    й    штанів    нашила,

Сукні,    рушники,    спідниці  -
Тепер    можна    не    журиться.
Вишивала,    гаптувала,
Все    милого    виглядала.

Ой,    Антон,    моє    сердЕнько,
Пригорни    мене    хутенько,
Я    сватів    твоїх    чекаю,
За    тобою    помираю!
   12.01.  2017р.,  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712834
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 17.01.2017
автор: БГІ