Ти пішов (Патара Бачія)
Ти пішов... Так нестерпно, незвично болить
І беззвучне ридання рве душу і серце.
Ти пішов... Я померла немов у цю мить,
Лиш у скронях пекельне вистукує скерцо.
Речі взяв і пішов, якось запросто так,
Наче кожного дня готувався до цього,
Наче все тут для тебе утратило смак,
А у несмаку жити нема більше змоги.
Як же я?.. Як же бути мені від тепер?..
Чи зумію опісля повірити знову?..
Ти пішов... Наче з дошки рівняння зітер
І що буде зі мною уже однаково.
Ти пішов...
******************************************8
Ти пішов...
Так незвично...
Налить!
І тремтіння чекання рве душу і серце...
Ти пішов...
Я хрестилась в цю мить...
Піт на скронях, а в шафі - горілка із перцем...
Все узяв і пішов...
дико якось отак...
Заспівали гаї, верховини і товтри -
Це Всевишнього знак:
Ти пішов...
Ти пішов...
Та пішов ти!
Назавжди...
Пішов ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)